Рідкісними є ті випадки, коли щось із часом стає тільки кращим. А із настільними іграми все ще складніше ‒ важко створити перегляд якоїсь гри, щоб вона стала кращою за оригінал. Сотні прикладів не дадуть збрехати. Але одному чоловікові, ім'я якого Мартін Воллес, так це вдалося зробити. Колись давно, у 2007 році він створив не надто помітну, але дуже якісну настільну гру "Брасс". Вона відразу стала популярною, але, на жаль, дизайн не зміг привабити користувачів настільки, щоб вона була актуальною й до сьогодні. На щастя, у 2017 році світ побачив перевидання гри під назвою "Brass: Ланкашир". Детально опрацьований дизайн та вдосконалення ігрових механізмів зробило її з найкращих ігор за всю історію індустрії (займає 18 місце серед усіх настільних ігор за версією найпрестижнішого сайту BoardGameGeek). Та через рік Мартін Воллес перевершив усі найсмішніші сподівання і зробив те, що на довгі роки впише його ім’я в історію. І назвав це диво - "Брасс. Бірмінгем". Досконалена версія двох попередніх, яка полонила серця фанатів і піднялася вже на 3 місце серед усіх настільних ігор на нашій планеті за версією того ж BoardGameGeek.
Події гри розгортаються у Великобританії в часи Промислової революції XVIII ст. Сама назва «латунь» походить від сленгового слова «латунь», що дослівно можна перекласти як «мідяки». У той час так називали дрібні монети, якими користувалися прості робітники.
Будьте готові, що це досить непроста економічна стратегія, у якої партії триває від 2 до 3 годин. Правила можуть здаватися не надто складними, але у грі є чимало нюансів і підводних каменів, які змушують вас щоразу змінювати свій хід на кілька разів.
Як звичайно, основне завдання кожного гравця ‒ заробити максимум переможних очок. У правилах ви знайдете коротку біографію важливих людей того часу, роль яких ви будете виконувати під час гри. Ігрове поле цього разу переносять учасників партії в Мідлендс із центром у Бірмінгемі. Звичних портів, як було в Ланкаширі, тут уже немає, адже цей регіон розташований не біля води. Замість цього є спеціальне місце, куди завжди можна продати певний товар ‒ це торгові угоди. На початку партії вони розташовуються випадковим чином у визначених місцях на карті відповідно до кількості гравців. Якщо в партії бере участь менше чотирьох людей, то із колодів з будівлями та містами також забирається усе зайве.
