Сталевий Алхімік, Том 2

Алхімія помилок не прощає. Брати Елріки це вже засвоїли, але втрачати їм нічого. Життя одного з них — вже й не життя. Інший живе тільки мрією про те, щоб повернути себе і брата до того, що вже було, того, чого вже немає.

Вони готові ризикувати. Вони мусять. Вони зробили кілька кроків до мети, позаду — тільки спалені мости.

Алхімія має підкоритися Едвардові, а пошуки філософського каменя мусять увінчатися успіхом. Альфонс знову матиме тіло. Едвард позбудеться сталі, яка обіймає його руку і ногу. Він відчуває, що розгадка близько: чому б іще за ним полювали?

Здається, достатньо тільки простягнути руку, щоб досягнути успіху, та таємний манускрипт стверджує, що філософський камінь може не тільки не наблизити Елріків до мети, а й безконечно їх від неї віддалити.

Нова перешкода чи несподівана можливість — алхімія все ж така неоднозначна.